Ерозія ґрунту

Сильний дощ або інтенсивне сніготанення може змивати ґрунт із орної землі. Разом із водою частинки ґрунту, поживні речовини для рослин і органічний матеріал виносяться у струмки, озера та моря. Найбільше від цього потерпають похилі поля. Чим крутішим є схил, тим сильніша ерозія, оскільки збільшується швидкість стікання води.
Подвоєння швидкості збігання води спричиняє посилення ерозії в чотири рази. Водна ерозія може різко збільшити вимивання фосфору, оскільки багато наявного в ґрунті фосфору зв’язано з поверхнею частинок глини.

У степах або районах, де рельєф орних земель має нахил, для протидії вітровій і водній ерозії рекомендується застосовувати різноманітні технології мінімальної обробки ґрунту. Поверхнева обробка землі забезпечує накопичення рослинних залишків у поверхневому шарі ґрунту. Це підвищує кількість органічної речовини у верхніх шарах, що, у свою чергу, поліпшує міцність агрегатів і стійкість ґрунту до дії крапель дощу та поривів вітру.
Під час оранки похилих полів корисним методом зменшення ризику ерозії є контурна оранка. Вона використовує рельєф поля для просочування води, запобігаючи її стіканню уздовж рядків.

У степах або районах, де рельєф орних земель має нахил, для протидії вітровій і водній ерозії рекомендується застосовувати різноманітні технології мінімальної обробки ґрунту. Поверхнева обробка землі забезпечує накопичення рослинних залишків у поверхневому шарі ґрунту. Це підвищує кількість органічної речовини у верхніх шарах, що, у свою чергу, поліпшує міцність агрегатів і стійкість ґрунту до дії крапель дощу та поривів вітру.
Під час оранки похилих полів корисним методом зменшення ризику ерозії є контурна оранка. Вона використовує рельєф поля для просочування води, запобігаючи її стіканню уздовж рядків.

Пожнивні залишки, що залишаються на поверхні, теж є чинником, завдяки якому мінімальна обробка ґрунту захищає землю від ерозії. Загалом, і рослини і їх залишки на поверхні ефективно уповільнюють швидкість руху як води на поверхні ґрунту, так і повітря над ним. Із фізичної точки зору рослинний покрив, що зростає на поверхні, так само як і рослинні залишки, ефективно захищає землю, наприклад, від ударів дощових крапель.
Якщо говорити про традиційні культури, слід зазначити, що багаторічні трави забезпечують найкращий захист, а зернові здатні помірно протистояти ерозії. Під час вирощування просапних культур, наприклад, цукрового буряка чи кукурудзи, більша частина землі залишається непокритою, тобто ці культури дають гірший захист. Найгіршим варіантом з точки зору ерозії є пар без вирощування жодних культур і без збереження на поверхні пожнивних залишків.