1960-ті – Скромний початок заснування компанії

Старий логотип Väderstad

Історія Väderstad починається у 1962 років з Руне і Сів Старків та їх 30 гектарної ферми Herrgården, неподалік від містечка Väderstad. Молода сім’я мала чотирьох дітей, які пізніше перейняли бізнес.

Руне Старк як і всі фермери навколо здійснював обробіток ґрунту за допомогою борони. Оскільки борона була виготовлена з дерева, термін її експлуатації був не довгим.

Від дерева до заліза

Руне Старк, який на початку кожного сезону виготовляв нові борони з дерева, вирішив одного разу змайструвати її з нового матеріалу - сталі. Завдяки багаторічному досвіду ведення сільського господарства він власноруч спроектував та зібрав борону зі сталевими лапами.
 

Перша майстерня і перша штригельна борона з жорсткою рамою на сімейній фермі Herrgården. Протягом перших п'яти років 1962-67 виробництво розширилося і стало займати всю будівлю.

Старший син Крістер Старк власноруч випробовує в дії першу сталеву борону. На той час йому виповнилось 11 років.

Зроблено на віка

Перехід на сталь в той час був проривом в якості і значним кроком вперед у розвитку сільського господарства. Руне Старку подобалося робити міцні та довговічні речі, і часто в розмові з колегами він говорив "Робити треба на віка". До теперішнього дня при розробці нової техніки компанія робить головний акцент на якість, як і Руне Старка, і на потреби споживача.

 

Експеремент став новою бороною

Наступним планом була модернізація цього типу борони і тим самим вирішення питання з її транспортуванням. 
Виникла ідея створення борони яка б переводилась у транспортне положення. На той час все з'явивлялося все більше тракторів із гідравлячним зливом який можна було застосувати для механізму переведення борони у транспортне положення..

Було створено прототип борони, про який дізнались власники сусідніх господарств. Новий винахід привернув до себе увагу фермерів в цьому районі.

Сфотографовано 1966 року. Співробітники компанії біля першої борони для обробітку ґрунту, яка називалась тоді "рунерська борона від Ведерстад". Зважаючи на особливості та унікальність конструкції (для того часу) шведські фермери ставали в чергу, щоб її придбати. На фото зліва направо: Руне Старк, Сигуд Карлсон, Рогер Карлсон та Ханс Росандер.

Так розпочався бізнес

Фермери з сусідніх господарств помітили нову розробку та оцінили її якість обробітку поверхні ґрунту. Так почали надходити перші замовлення. Дуже скоро господарська будівля Руне Старка стала невеличкою майстернею, яка зараз є компанією Väderstad AB.

Запуск культиватора

У 1968 році Руне Старк запустив у виробництво культиватор, який став сенсацією за усіма можливими стандартами. У наступні роки фермери почали здійснювати буквально паломництво до компанії в Ведерстаді.

Сів Старк готувала обіди, для того щоб пригостити фермерівимою 1968-1969 року після сильного снігопаду прийшов водій таксі, ледь йдучи по снігу, він тримав в руках телеграму для Руне Старка. Ця телеграма була надіслана П`єром Хйогфельдом з компанії Мелардаленс Лантмен, який не зміг додзвонитись через постійно заняту телефонну лінію. В телеграмі він просив продати йому більше борін до початку весни.
Близько 40 одиниць обладнання було виготовлено тієї зими. 

Руне Старк в його новому великому і хоча не дуже розкішному офісі, 1967 рік.

Умови в яких Старки розпочинали свою роботу

По правді кажучи, віра в успішність розробленої Руне Старком борони спочатку була не дуже сильною. Та все ж-таки Сів брала участь в повсякденному житті підприємства, незважаючи на  постійну зайнятість з малими дітьми.

«Я бачила культиватор Egge, він був червоним і яскравіший ніж наш, що стояв поруч. Наш нудний культиватор зеленого кольору, виглядав як ніщо. Руне вважав, що фарба є пустою тратою грошей, по-правді кажучи, він ніколи не прислухався до мене. Крім того, зайвих грошей, які можна було б витратити на фарбу, не було.»

Siw Stark with the dog "Pyret"

Сів Старк зі своїм "асистентом" Піретом. Всі роки Сів контролювала  платежі  підприємства, іноді виставляла рахунки клієнтам.

“Я почала вести записник та записувати замовлення, які надходили. Розрахунок за виготовлені борони Руне зазвичай отримував готівкою. Було так приємно бачити, що фінансове становище нашої родини покращується. Але мені було все важче й важче, адже мені доводилось  ще піклувалась про наших трьох маленьких дітей”, - продовжує Сів Старк.

Руне Старка було дуже важко застати вдома або поспілкуватись з ним по телефону - весь свій час він проводив в майстерні за виробництвом або доставкою ґрунтообробного знаряддя, популярність якого зростала ще більше. На телефонні дзвінки відповідала також Сів, що іноді для неї було додатковим навантаженням. Одного разу зателефонував представник великого підприємства з центрального регіону Швеції, з проханням  у виготовленні термінового замовлення, на що Сів зі сльозами у голосі відповіла: " Зрозумійте, ми не можемо виготовити борони для всієї Швеції!