Регулювання водного режиму ґрунту

Регулювання водного режиму ґрунту

Кількість води, яка може випаруватись, визначається розміром агрегатів у насіннєвому ложі. Мінімальне випаровування досягається, коли розмір агрегатів становить близько 2 мм. Наявність рослинних залишків у ґрунті також зменшує втрати води, відбиваючи сонячне випромінювання та запобігаючи нагріванню ґрунту.
Якщо після сівби нема дощів, визначний вплив на ріст та розвиток рослин має вода, наявна в посівному ложі та під ним. Щоб насіння краще проростало, важливо зберегти цю вологу та подбати про її збереження.

Якщо після сівби нема дощів, визначний вплив на зростання рослин має вода, наявна в посівному ложі та під ним. Щоб насіння краще проростало, важливо зберегти цю вологу та подбати про її збереження.

Випаровування води часто можна побачити неозброєним оком

Таке випаровування часто можна побачити неозброєним оком, коли волога земля нагрівається сонячними променями, як показано на рисунку.У принципі, це той самий процес, який відбувається під час кипіння води у каструлі на плиті, який супроводжується втратою води у вигляді пари.

Дрібнозем сприяє втратам води

Випаровування води з поверхні ґрунту після сівби визначається переважно розміром агрегатів посівного ложа.
На графіку відображено тісний зв’язок між випаровуванням води і розміром частинок ґрунту (чи агрегатів). Першого максимуму випаровування сягає за розміру агрегатів 0,005–0,02 мм. Це приблизно відповідає розміру частинок дрібнозему; цей максимум характеризує капілярний транспорт вологи з посівного ложа до поверхні ґрунту. На таких ґрунтах важливо перешкоджати капілярному ефекту, запобігаючи втратам води.

Крупні частинки призводять до виникнення турбулентності

Другого максимуму випаровування сягає за розміру агрегатів понад 50 мм, що часто трапляються на ґрунтах із великим вмістом глини. Якщо на посівному ложі є такі агрегати, потік повітря набуває турбулентного режиму, і посівне ложе висихає. Між цими максимумами розташовано мінімум випаровування води, який відповідає розміру агрегатів 2 мм. Ці агрегати не такі малі, щоб підтримувати капілярний ефект, але й недостатньо великі, щоб між ними утворювались турбулентні потоки повітря. Якщо посівне ложе містить такі агрегати, випаровування мінімальне, так само як із каструлі, яку накрили кришкою.
Це можна продемонструвати на наочному прикладі (див. фото). Інакше кажучи, випаровування води з відкритого ґрунту визначається розміром агрегатів.

Озима пшениця, 3 тижні після сівби
A: на ґрунті з агрегатами розміром менше ніж 2 мм — схожість 95 %
B: на ґрунті з агрегатами розміром 2–5 мм — схожість 60 %
C: на ґрунті з агрегатами розміром більше ніж 5 мм — схожість 35 %

Озима пшениця, 3 тижні після сівби
A: на ґрунті з агрегатами розміром менше ніж 2 мм — схожість 95 %
B: на ґрунті з агрегатами розміром 2–5 мм — схожість 60 %
C: на ґрунті з агрегатами розміром більше ніж 5 мм — схожість 35 %

Солома відбиває проміння

Рослинні залишки, такі як солома, також впливають на кількість вологи, що випаровується з ґрунту. Солома, розташована на поверхні ґрунту, впливає на втрату води принаймні 2 способами:
•    світла солома відбиває промені сонця, у той час як темний ґрунт майже цілком поглинає їх енергію;
•    солома може перервати капілярне перенесення води знизу вгору.
Разом ці два чинники обмежують нагрівання ґрунту навесні, обмежуючи випаровування води.
Проводячи поверхневу обробку ґрунту, часто можна скористатись перевагами обох цих факторів. Краще збереження вологи в комплексі з посиленим захистом від ерозії означає, що поверхнева технологія обробки ґрунту є найкращою в сухих районах, наприклад, у преріях США й Канади.