Ґрунтова волога

Кількість води, доступна для рослини, визначається діаметром пір. Важливо уникати ущільнення ґрунту, яке стискає пори й погіршує доступ до води. Суглинок утримує приблизно 20 мм доступної для рослин води на 10 см ґрунту, але корисна кількість залежить від глибини залягання коріння та його сплетіння.

Ранньою весною після танення снігів або сильних дощів ґрунт може досягти своєї максимальної водоутримної здатності, тобто вода заповнює всі його пори. По мірі висихання ґрунту і стікання води (природного чи за допомогою підземної дренажної системи) земля набуває польової водоутримної здатності.

Великі порожні пори
У стані польової водоутримної здатності більші пори вільні від води й заповнені повітрям, тоді як у менших за розміром порах залишається вода. Чим вище розташування пір у ґрунтовому профілі, тим більша ймовірність того, що вони заповнені повітрям. Якщо ґрунт містить 50 % твердої речовини і 50 % порожнин, то в умовах польової водоутримної здатності приблизно 10–20 % пір заповнено повітрям, а 30–40 % — водою.

Залежить від діаметру

Кількість ґрунтової вологи, доступної для рослин, відповідає різниці між польовою водоутримною здатністю та точкою незворотного в’янення.

Зусилля, необхідні кореням рослин для того, щоб витягнути вологу з ґрунту, визначаються діаметром пір, заповнених водою. Наявність пір пов’язана з текстурою і структурою ґрунту.

 

Сила, необхідна для вилучення води (сила кореневого всмоктування), м вод. ст.

Еквівалентний діаметр пори, мм

Легкодоступна

1–6

0,03–0,005

Доступна

6–50

0,005–0,0006

Малодоступна

50–150

0,0006–0,0002

Недоступна

> 150

< 0,0002

Кореневий волосок у порі_малюнок

Кореневий волосок у порі

1) Кореневий волосок

2) Ґрунт

3) Вода

Сила зв’язування вологи у ґрунті визначається діаметром порів. Чим менший діаметр, тим сильніше зв’язана вода й тим важче вона доступна для рослин. Кореневий волосок сягає граничної довжини, після якої він не здатен витягувати воду з дрібних порів.


У порах більшого діаметру волога доступніша, а зі зменшенням діаметру пір рослина мусить витрачати на добування води дедалі більше енергії. Див. вище таблицю «Кореневий волосок у порі». Граничний стан характеризується точкою незворотного в’янення, в якій сили кореневого всмоктування стає недостатньо, щоб добути воду з ґрунтових пір, і рослина в’яне. Проте на практиці рослини не можуть вилучити всю воду аж до точки незворотного в’янення — сили покидають їх набагато раніше.

Залежить від глибини коріння

Кількість води, яку може спожити рослина, залежить від поєднання трьох чинників:
•    наявної кількості води, доступної для рослини;
•    глибини коріння у ґрунтовому профілі;
•    сплетіння коренів у ґрунті.

Тип ґрунту

Вода, доступна для рослин, мм на 10 см ґрунту

Пісок

приблизно 10

Дрібнозем

приблизно 20–25

Суглинок

приблизно 20

Коричнева глина

приблизно 10–15

Поєднання трьох чинників визначає тип біологічної точки в’янення. У зв’язку з цим фермеру потрібно знати, що ущільнення ґрунту може погіршити водопостачання рослин. Якщо слід від колеса затискає великі пори, це погіршує дренажні властивості та здатність ґрунту віддавати рослинам доступну воду.

Основні терміни:

Максимальна водоутримна здатність відповідає стану ґрунту, в якому всі пори заповнено водою; такий стан спостерігається нижче рівня ґрунтових вод або після сніготанення чи тривалих дощів.
Польова водоутримна здатність — стан після стікання вільної води на глибину дренажу близько 1 м. Цей стан часто називають дренажною рівновагою, коли вода припиняє виливатись у дрени (канави). На зображеному вище ґрунтовому профілі у стані польової водоутримної здатності крупні пори заповнено повітрям, а дрібніші містять воду.
Точка незворотного в’янення — стан, у якому сила утримання води ґрунтом перевищує 150 м водного стовпа (1500 кПа), коли коріння більше не може вилучати воду. Цей стан називається точкою незворотного в’янення і відповідає діаметру пор, меншому за 0,002 мм.
Текстура ґрунту — пропорції, тобто відносний вміст мінеральних частинок із різним середнім діаметром, зокрема піску, дрібнозему та глини, відповідно до таблиці «Класифікація частинок за розміром» (див. розділ «З чого складається ґрунт»).