Під структурою ґрунту мають на увазі його фізичну конфігурацію. У піщаних ґрунтах частинки слабко пов’язані між собою і не утворюють агрегатів; натомість у глинистих ґрунтах глина легко агрегатується. Завдяки цим агрегатам земля легко обробляється, стає більш проникною для повітря й води.
Структура ґрунту визначається як тривимірне сполучення первинних частинок ґрунту, тобто взаємне розташування і зв’язок між цими частинками. Визначальними чинниками структури ґрунту є, зокрема, його текстура та вміст органічного матеріалу. Розрізняють ґрунти з зернистою та агрегатованою структурою.
Глинисті ґрунти, приклад якого показано на фото, формують грудки і часто мають агрегатовану структуру.
Глинисті ґрунти (див. фото), формують грудки і часто мають агрегатовану структуру. Навіть за вмісту 5 % у ґрунті глина дуже сильно на нього впливає, справляючи визначальний вплив на його властивості.
Агрегатована структура — це результат ряду процесів у ґрунті, поєднання яких призводить до створення агрегатів. Ці структуроутворювальні процеси в динамічному поєднанні з механічною обробкою впливають на структуру ґрунту.
Коли частинки глини з'єднуються в агрегати, властивості ґрунту майже завжди поліпшуються. Важливим результатом є полегшення обробки ґрунту. Також поліпшується аерація ґрунту, тобто ґрунт ліпше пропускає до коренів кисень і відводить від них вуглекислий газ. Агрегатована структура також поліпшує водопроникність і водоутримну здатність ґрунту. Завдяки хорошій структурі у глинистому орному ґрунті формується більш продуктивне посівне ложе, оскільки в ньому задоволено всі важливі умови для розвитку рослин і їхньої кореневої системи. Завдяки цьому рослини швидше ростуть і дають ліпший урожай.
Агрегатована структура — структура ґрунту, яка відзначається наявністю з'єднаних одна з одною первинних частинок глинистої групи; агрегати можуть набувати ще більшої стійкості завдяки вмісту органічного матеріалу, вапна й різних хімічних осадів.
Вуглекислий газ — газоподібний продукт клітинного дихання коренів, який у поєднанні з водою використовується для утворення цукрів у процесі фотосинтезу.
Колоїди — це найменші за розміром частинки ґрунту, середній діаметр яких складає менш ніж 0,0002 мм. До колоїдів відносяться деякі органічні матеріали та тонка глина.
Кисень — газ, який входить до складу повітря у концентрації 21 % і є життєво важливим для клітинного дихання рослин і їхніх коренів.
Зерниста структура — тип структури ґрунту, який відзначається дуже слабким зв’язком між найдрібнішими частинками агрегату чи відсутністю такого зв’язку.
Текстура ґрунту — пропорції, тобто відносний вміст мінеральних частинок із різним середнім діаметром, зокрема піску, дрібнозему та глини, відповідно до таблиці «Класифікація частинок за розміром» (див. розділ «З чого складається ґрунт»).
