Вимоги до посівного ложа

Вимоги до посівного ложа

Посівне ложе повинне забезпечити умови для швидкого і дружного проростання насіння. Для цього потрібна волога, повітря, тепло й захист від хвороб.

Ідеальне посівне ложе — фундамент доброго врожаю. Посівне ложе сприяє проростанню насіння й повинне забезпечувати належні умови для отримання швидких і рівномірних сходів

Ідеальне посівне ложе

Ідеальне посівне ложе

Найважливіші властивості посівного ложа:
1. пропускання сильних дощів, забезпечення стійкості до утворення тріщин і ерозії;
2. запобігання випаровуванню вологи;
3. забезпечення капілярного доступу вологи до насіння, що проростає;
4. наявність запасу поживних речовин, води й кисню, сприяння розвитку коріння.
Ідеальне посівне ложе повинно відповідати схемі, яку зображено на рисунку: на поверхні — шар крупних агрегатів, які містять органічний матеріал і захищають від утворення кірки; глибше — шар дрібніших агрегатів, які запобігають випаровуванню ґрунтової вологи і створюють добрий контакт насіння з ґрунтом.
Вода надходить до насіння, що проростає, за рахунок капілярного ефекту, для якого необхідний добрий контакт насіння з ґрунтом. На легких та важких глинистих ґрунтах капілярний ефект послаблено, тому особливо важливо з самого початку зберегти всю вологу, наявну в ґрунті.

Переглянути більше

Чотири основні вимоги до посівного ложа.

Посівне ложе може відрізнятися багатьма особливостями, але для виконання своїх функцій будь-яке посівне ложе має відповідати наступним вимогам:
1. доступ води;
2. доступ повітря;
3. тепло;
4. відсутність хвороб.

Доступ води до насіння
Якщо йдеться про висів зернових культур, проростання зерна починається з набрякання. Набрякле зерно починає проростати, коли вміст вологи в ньому збільшується з 13–14 % до 45–60 %. Для надійного надходження води та проростання необхідно принаймні 6 % доступної для рослини вологи. Щоб забезпечити достатній доступ зернини до води, важливо також створити між ним і ґрунтом надійний контакт, адже вона споживає воду з ґрунту, розташованого навколо. Отже, частинки ґрунту навколо насіння не мають бути надто грубими. Запорукою проростання зерна навіть за відсутності дощу після сівби є наявність на посівному ложі принаймні 50 % агрегатів діаметром менше 5 мм.

Переглянути більше

Drilling depth for different species

Глибина закладання насіння має бути одночасно достатньою, щоб насіння не висохло, і порівняно невеликою, щоб насіння добре проросло та дало досить густі стебла.

Переглянути більше

Drilling depth for every species

Як правило, глибина посіву повинна приблизно дорівнювати (не перевищувати) 10-кратному діаметру насіння. Наприклад, насіння ріпаку має діаметр 1,5–2 мм, тому оптимальною глибиною посіву є приблизно 15–20 мм.

Переглянути більше

2. Повітря в пухкому ґрунті

Рослини зберігають запас поживних речовин у насінні чи плодах у вигляді крохмалю, жирів і білків. Цих запасів повинно вистачити до моменту, коли зелені частини рослин почнуть живити рослину енергією, отриманою шляхом фотосинтезу. Коли насіння набрякає, то запускається ферментативний процес, який супроводжується розщепленням поживних речовин під час дихання. Для цього процесу необхідний кисень, наявний у повітрі, що оточує насіння. Тому важливо, щоб ґрунт навколо насіння був досить пухким і міг забезпечити доступ повітря і кисню. Також не менш важливо забезпечити відтік вуглекислого газу, який утворюється під час дихання. Якщо ґрунт після посіву перезволожиться через сильні дощі, це може призвести до браку кисню й подальших проблем із проростанням.

Переглянути більше

Тепло прискорює проростання

Сухий пористий ґрунт прогрівається швидше, ніж вологий чи перезволожений. Чим вище вміст води в ґрунті, тим повільніше він прогрівається навесні.

Переглянути більше

Сівозміна як спосіб боротьби з хворобами

Щоб максимально вберегти посівне ложе від збудників хвороб, необхідно використати різні сівозміни Ідеальною вважається сівозміна зі щорічним чергуванням однодольних і дводольних культур. Інше правило — забезпечити до посіву повний розклад рослинних залишків культури-попередника. Це зменшує можливість ураження рослин хворобами й гарантує, що пожнивні залишки не завадять появі сходів цьогорічної культури

Переглянути більше

Основні терміни

Вуглекислий газ (CO2) — газоподібний продукт клітинного дихання коренів, який у поєднанні з водою використовується для утворення цукрів у процесі фотосинтезу.
Дводольні — рослини, що проростають обома сім'ядолями насінини, наприклад, олійні культури, горох, боби, льон, цукровий буряк.
Ферментативні процеси — процеси, які протікають із використанням ензимів, тобто білків, що регулюють (прискорюють чи сповільнюють) швидкість хімічних реакцій у клітині.
Питома теплоємність — кількість тепла чи енергії (у кілоджоулях, кДж), необхідна для збільшення температури 1 кг матеріалу на 1 °C.
Однодольні — рослини, що проростають тільки з однієї сім’ядолі, наприклад, спаржа, злаки.
Дихання: клітинне дихання — це процес, за допомогою якого поживні речовини в клітині (у насінні це крохмаль, білки й жири) розщеплюються з виділенням енергії, необхідної насінню (зерну) для проростання.
Теплопровідність — здатність матеріалу проводити тепло.

Переглянути більше