Після змішування з ґрунтом солома відразу потрапляє під дію грибків і бактерій. Цим мікроорганізмам для зростання потрібні вуглеводи, тож вони використовують солому як джерело вуглецю й енергії. Тобто в процесі росту мікроорганізми руйнують структуктуру соломи, зменшуючи її фактичну масу.
Втрата маси починається негайно
Якщо солому загорнути в ґрунт на початку вересня, то до середини жовтня вона втратить третину своєї маси. До весни її маса зменшиться до 50 %, а за розкладання в ґрунті протягом року від неї залишиться 10–20 % початкової маси. Решта вуглецю перетвориться на нові бактерії та гриби, вийде в атмосферу у вигляді вуглекислого газу або сформує нові стійкі органічні сполуки в ґрунті.
Додатковий азот не потрібен
Під час своєї участі в процесі розкладання соломи мікроорганізми теж потребують азот. Тому на початковому етапі розкладу цей процес «позичає» певну кількість азоту з ґрунту, роблячи його недоступним для рослин. Протягом цього періоду з доступної для рослин форми вилучається приблизно 3 кг азоту на кожну тонну соломи. Коли пожнивні залишки розкладаються наполовину, відбувається зворотний процес, і азот повертається в ґрунт. У той час рівень мінерального азоту в ґрунті досить високий, і дефіцит його через переробку рослинних залишків виникає вкрай рідко. Проте на краях гону й на окремих ділянках, пропущених комбайном, може виникати брак азоту через надто велику кількість накопиченої соломи.
Важливо пошкодити структуру
Для прискорення розкладання пожнивних решток важливо не тільки загорнути солому в ґрунт, а й пошкодити її структуру, що й відбувається під час обробки соломи робочими органами комбайна. Інакше мікроорганізмам буде важко впоратись із її органічними оболонками, а отже процес розкладання соломи погіршиться. Саме тому критий соломою дах не пропускає дощ і сніг десятиліттями, незважаючи на вплив мікроорганізмів.
Тож цілком зрозуміло, чому солома з-під комбайна вже не годиться для накриття даху.
Деструктуризація соломи
Розкладання соломи починається одразу, тільки-но відбувається її контакт із ґрунтом і вона потрапляє під дію мікроорганізмів. Це означає, що глибина обробітку ґрунту немає значення, оскільки ґрунт достатньо зволожений і контактує з соломою. Довжина стебел соломи також неважлива для розкладання. Тому подрібнення соломи фактично не дає жодної переваги, адже це буде зроблено під час наступної культивації по стерні.
Однак варто враховувати важливий нюанс: деякі негативні явища можуть відбуватися, ще коли солома лежить на поверхні ґрунту. Так три зливи — і солома може втратити до 90 % калію і 60 % фосфору, які буде змито водою в землю.
Розклад пожнивних решток збільшує родючість
Якщо солому не спалювати, а приорювати, це покращує результати проведення наступних операцій, підвищує чисельність дощових черв'яків, пористість і коефіцієнт фільтрування. Багато аграріїв Європи помітили цю відмінність після того, як у багатьох європейських країнах прийняли закон про притягнення до відповідальності за спаkювання пожнивних решток на полі.
Основні терміни:
Вуглекислий газ (CO2) — газоподібний продукт клітинного дихання коренів, який у поєднанні з водою використовується для утворення цукрів у процесі фотосинтезу.
Коефіцієнт фільтрування — кількість води, яку може пропустити земля протягом певного часу. Це хороший показник того, наскільки добре функціонує ґрунт із фізичної точки зору.
