Характеристики різних типів ґрунтів

Know How channel
A) Піщані ґрунти

Піщані ґрунти часто дуже сухі, мають дефіцит поживних речовин, і через них легко про-сочується вода. У них вода з важкістю насилу  піднімається з глибших шарів за допомо-гою капілярного транспорту, або це зовсім неможливо. Тому агротехнічні заходи таких видів ґрунтів  навесні повинні зводитися до мінімуму для утримування вологи в насінному ложі. Органо- і водоутримуюча здатність може бути поліпшена за допомогою додавання органічного матеріалу.

Б) Мулисті ґрунти із вмістом глини 0-10%

Ці ґрунти відрізняються від піщаних більшою схильністю до утворення кірки, яка часто є дуже твердою. Якщо вони розорані, то вони можуть злитися, і це зменшить їх можливість пропускати через себе воду у вологі періоди. У посушливі періоди такі ґрунти можуть стати важкооброблюваними. Проте вони досить легко обробляються і можуть зберігати чималий запас води. Мулисті ґрунти вимагають гарного ущільнення, але треба уникати обробки ґрунту за вологих умов.

В)Глинисті ґрунти із вмістом глини - 10-25%

Відмінність глинистих ґрунтів від вищеописаних полягає в тому, що утворення кірки мо-же бути дуже інтенсивним. Кірка часто настільки тверда, що її доводиться розбивати. При низькому вмісті глини і органічної речовини структура залишає бажати кращого.

Г)Глинисті ґрунти із вмістом глини 25-40%

Ці ґрунти мають гарну можливість піднімати воду з глибоких шарів капілярним методом, але швидкість процесу занадто мала, тому потреба рослин у воді не задовольняється капілярною вологою. Ці види ґрунтів мають темніше забарвлення, їх структура більше рихла. Ця агрегація зменшує ризик кіркоутворення. Для легкої культивації подібні землі треба обробляти при наявності відповідного рівня води в ґрунті. Це ризик утворення гру-дочок, при посушливій погоді, або розмиття, якщо вологість занадто велика. Описувані ґрунти можуть покращуватися за рахунок дії клімату, коренів і так далі.

Д)Глинисті ґрунти, із вмістом глини > 40%

Важкі глини мають високу водоутримуючу здатність, але велика частина води зчеплена і недоступна для рослин. Зміст гумусу зазвичай вищий, ніж в інших мінеральних ґрунтах. Вони не утворюють кірку при висиханні. Структура цього типу ґрунту може покращува-тися за допомогою, наприклад, заморожування\розморожування і висушуван-ня\зволоження. У холодні зими глина замерзає шматками і формує дуже сприятливий склад у верхньому шарі. Якщо глина висихає без промерзання, вона може стати дуже щільною і важкою для обробки. У зволоженому стані ці ґрунти можуть бути липкими і важкопроникними для води. Завдяки високому вмісту глини, великий і рівень поживних речовин. Важкі глини вимагають сильного ущільнення навколо сім'я, коли вони сухі, але не в зволоженому і пластичному стані. Небезпека обробки їх в насиченому водою стані полягає в можливому ущільненні ґрунту.

Визначення:

Глина - це група найдрібніших часток, з середнім діаметром менше 0,0002 мм - дивитися Таблицю "Класифікація часток за розміром", розділ 1 "Структура ґрунту"

Капілярність: Капілярна вода - це вода, здатна піднятися у верхні шари ґрунту по дріб-них порах шляхом зв'язування молекул води в порах (адгезії), але також і шляхом збли-ження молекул води (когезія). Мулисті ґрунти мають високу капілярність, поєднуючи в собі велику глибину підйому і високу швидкість капілярного руху.